Світ дитинства – це особливий світ, який живе за своїми власними законами. Цей світ створюють різні люди і різні соціальні інститути: сім’я, вулиця, сусіди, індустрія розваг, бібліотека, дитяча література, мистецтво. Тут у світі дитинства є все: страх, неправда, кохання, фантазії, захоплення, ревнощі. Дитина розпочинає своє знайомство зі світом у колі своєї родини.
В житті дитини сім’я відіграє вирішальну роль. Сім’я дає зразок для наслідування, дає змогу відчути взаємне тепло, дарує відчуття і дає реальні докази своєї значущості для інших.
Із давніх-давен прийшла до нас думка: «Люди перестають мислити, коли перестають читати».
Всі діти – різні. І якщо дитина мало читає, порівнюйте її не з сусідською дівчинкою, яка вільно читає у 5 років, а із собою. Так буде об’єктивніше. Якщо ви все-таки хочете, щоб дитина любила читати, хай вона чує, як ви обговорюєте з татом, бабусею чи подругою прочитану книгу. Та й просто бачить вас із книгою в руках. При цьому принципово неможливо, що дитина цієї книжки не читала і не знає її зміст. Головне, що ви ставитеся до книжок серйозно, цінуєте і поважаєте гарну літературу. І добре, якщо це будуть не тільки художні книжки, але й газети, ілюстровані журнали.
Ваш позитивний приклад стане цінним для формування потреби в читанні, ніж довгі бесіди щодо користі книг.
Упевненість у своїх силах і можливостях зароджується в дружній, теплій атмосфері сім’ї. Дитина потребує підтримки, уваги й поваги. Якщо в сім’ї шанують книгу, то так до неї ставитиметься й дитина. Не тільки в школі, а й удома слід учити дітей читати й любити книжки. Хоч би чим захоплювалася дитина – історією, природознавством, технікою – на допомогу їй завжди прийдуть книги.
Пам’ятка для батьків.
- Мова розвивається при спілкуванні. Коли ми говоримо з дітьми, розповідаємо або читаємо історії, то тим самим допомагаємо їм здобувати дуже важливе вміння - говорити.
- Діти мають природну здатність до мовного спілкування, але розвивається вона лише при взаємодії з іншими людьми. Діти можуть досить точно імітувати слова, однак це не пасивна тяга до мовлення. Кожне слово і його значення вони опановують самостійно й оформлюють у власне судження. А відтак мова наших дітей набуває індивідуальних рис.
- Батько, який читає книжки, для багатьох дітей єдиний приклад того, що читання книжок і переказування їх властиве також і світові чоловіків. Це має значення для теперішніх хлопчиків - майбутніх чоловіків.
Чи знаєте ви...
- Що ваша дитина розвиває своє мовлення від самого народження.
- Що ви як батько для розвитку мовлення своєї дитини важливіші за виховательок дитсадка та всіх інших, хоч би хто вони були.
- Що коли ви заохочуєте свою дитину читати, їй легше навчатися цього.
- Що бажання вашої дитини вчитися читати зростає, коли в хаті є книжки.
- Що у вашої дитини бажання навчитися читати з’являється набагато раніше за її спроможність самій навчитися цього.
- Що бажання вашої дитини читати зростає, якщо ви самі читаєте.
- Що вірші, скоромовки, словесні ігри, розмови про книжки з малюнками, читання казок і оповідань розвиває у вашої дитини уяву і мовні можливості.
Як батьки можуть допомогти.
Показуйте приклад. У статті одного журналу подавалося таке застереження: «Якщо ви є телеманом, то дуже ймовірно, що ним стане й ваша дитина. З другого боку, якщо ваші діти бачитимуть, що ви щасливі, нахилившись над книжкою, то розумітимуть, що ви не лише проповідуєте читання, а й самі віддаєте йому перевагу». А ще ліпше, коли батьки читають уголос своїм дітям. Таким чином вони формують теплі родинні зв’язки, котрих, на жаль, бракує у багатьох родинах.
Сформуйте домашню бібліотеку. «Тримайте вдома книжки, багато книжок, рекомендує доктор Теодор Айзек Рубен. - Я пригадую, що читав їх, бо вони були, а ще тому, що кожен читав їх». Діти читатимуть, якщо книжки будуть легкодоступними для них, якщо діти матимуть свою власну бібліотеку, то це навіть більше стимулюватиме їх до читання.
Робіть читання радісним. Робіть читання приємним для своїх дітей. Яким чином? По-перше, обмежте час на телевізор, бо він майже завжди здобуватиме перевагу над читанням. По-друге, створіть придатну для читання атмосферу: спокій і затишне місце, скажімо особисту бібліотечку з добрим освітленням, і заохочуйте до читання. По-третє, не змушуйте до нього. Робіть матеріал для читання доступним і шукайте слушної нагоди для цього, але нехай дитина сама розвиває бажання читати.
Переказуйте. «Ті учні, які вміють добре переказувати, досягають найбільших успіхів», - йдеться у книжці Мела Левіна «Позичений розум». Переказати - це передати інформацію більш стисло, так щоб вона легше запам’яталась.
Залучайте уяву. Яскраві образи залишаються в розумі надовго. Тому уявляйте собі те, що вивчаєте. Аби полегшити запам’ятовування, фахівці у галузі мнемоніки радять створювати в уяві якісь перебільшені чи кумедні образи.
Не забувайте про повторення. За 24 години людина переважно забуває до 80 відсотків вивченого матеріалу. Якщо переглядати цей матеріал відразу після заняття, через день, тиждень, місяць, або навіть через шість місяців, то можна запам’ятати майже все, що вивчалось.
Дошкільнята і комп’ютер
Деякі дослідники зазначають, що комп’ютерні ігри не просто приносять користь, але й шкодять емоційному розвитку дітей дошкільного віку. Діти, котрі «постійно сидять за комп’ютером, замість того, щоб бавитися в ігри, в які колись грали їхні батьки, ростуть відлюдкуватими, не вміють зосереджуватись і не розвивають творчих здібностей. Окрім того, такі діти схильні до депресій і в них часто з’являється почуття тривоги». За словами психологів, комп’ютери перетворюють світ дитини «з тривимірного реального на двомірний віртуальний».
Поради батькам
- Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.
- Створіть вдома власну бібліотеку.
- Поповнюйте періодично домашню бібліотеку літературою, відповідно до віку вашої дитини.
- Прищеплюйте дитині любов до книги.
- Виховуйте бережливе ставлення до книги.